Запропоновано технічні та організаційні заходи щодо адаптації наземних засобів ультракороткохвильового радіозв'язку Повітряних сил до стандартів та норм Міжнародної організації цивільної авіації.

Запропоновано комплексну методику обгрунтування завдань суб'єктам системи забезпечення національної безпеки щодо усунення або нейтралізації виявленого зростання рівня загроз воєнного характеру для держави.

Проведено аналіз особливостей розвитку та характерних рис віртуальних спільнот, як суб'єктів інформаційної безпеки Держави. Розглянуто загрози інформаційної безпеки та інформаційний вплив віртуальних спільнот. Визначено напрямки протидії Держави від інформаційного впливу віртуальних спільнот та запропоновано модель моніторингу віртуальних спільнот.

Розглянуто можливості системи безпеки аеропортів, які повинні виключити застосування протиповітряної оборони по цивільним літакам з пасажирами на борту, що захоплені терористами. Після 11 вересня 2001 рр. основні зусилля у цій сфері були зосереджені на тому, щоб визначити недоліки в діях протиповітряної оборони і взаємодії суб'єктів боротьби з тероризмом. Разом з тим, захист від проникнення терористів на борт повітряних суден, поки вони знаходяться на землі, залишився поза увагою.

Проведена классификация и рассмотрены методы и средства реализации информационной безопасности в телекоммуникационных системах. Обосновано, что в настоящее время известны методы и средства обеспечения безопасности в телекоммуникационных системах могут быть представлены в виде формальных и неформальных. К формальным методам и средствам предложено отнести физические аппаратные и программные методы и средства. С позиции практической реализации детально рассмотрены формальные методы информационной безопасности телекоммуникационных систем.

Рассмотрены модели оценки рисков информационной безопасности для анализа информационных систем и построения эффектных систем защиты информации. Проведен анализ моделей на основе матрицы системы управления информационной безопасностью, включая качественные и количественные шкалы и на базе теории нечетких множеств.

Рассмотрены пути повышения информационной безопасности информационных ресурсов в системах видеоконференцсвязи автоматизированных систем управления специального назначения Министерства Обороны Украины. Определены группы показателей качества стеганографических методов. На основе сформулированных требований проведен анализ существующих стеганографических алгоритмов встраивания информации в контейнер изображения.

Проанализированы основные направления развития и внедрения видеоконференцсвязи (ВКС) в интересах профильных органов государственного управления. Рассмотрены уровни организации ВКС, выполнено разделение оборудования для ВКС на категории по критерию вариантов использования. Показано, что при организации ВКС в современных условиях существует дисбаланс между временем передачи видеоданных и требуемым временем на передачу и обработку, который приводит к нарушению категорий информационной безопасности - доступности и целостности. В этой связи, оцениваются время передачи, объем информационного потока, объем видеоинформации для ВКС в зависимости от требуемого пространственного разрешения видеоизображений и частоты кадров.

На підставі аналізу відомих сервісів аерокосмічної інформації зроблено висновок щодо ступеню доступності даних, що зберігаються на них, та обгрунтовано необхідність введення контролю розповсюдження аерокосмічних знімків з метою запобігання використання легкодоступних даних будь-якими терористичними або екстремістськими організаціями.

Проведено аналіз регулятивних вимог Євроконтролю з безпеки системи організації повітряного руху та міжнародного стандарту ISO / IEC 27001: 2005. Концептуалізовані основні визначення, поняття, терміни, що стосуються забезпечення безпеки програмного забезпечення наземних засобів системи організації повітряного руху. Надано рекомендації з гармонізації та впровадженню даних нормативних документів у інтегровану систему управління Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.

Представлено математичну модель визначення відносного показника загроз інформаційній безпеці держави, на основі методу експертних оцінок. Розглянуто джерела загроз у інформаційно-телекомунікаційних системах спеціального призначення на основі яких визначаються основні показники, що критично впливають на інформаційну безпеку держави. Запропонований підхід до якісних оцінок комплексних інформаційних загроз дозволяє практично оцінювати стан інформаційної безпеки за кожною сферою національної безпеки.

Проаналізовано та розкрито зміст комплексного використання силових та несилових засобів, що активно використовуються провідними країнами світу для захисту своїх національних інтересів, показано залежність ефективності безпекового супроводу реалізації національних інтересів від всебічного забезпечення сфери національної безпеки: системи управління та комплексного використання силових та несилових засобів протидії загрозам реалізації національних інтересів.

Проаналізовано та висвітлено чинники, які впливають на процес короткострокового оборонного планування. Розглянуто законодавче поле та проблемні питання оборонного планування у Збройних силах України.

Розроблено методику автоматизованого моделювання експертно-аналітичних сценаріїв виявлення та усунення загроз реалізації національних інтересів (НІ) з метою забезпечення безпекового супроводу реалізації НІ. Визначено алгоритм та процедури автоматизованого моделювання ймовірних сценаріїв реагування на загрози реалізації НІ.

Для ефективного, швидкого, стійкого, прихованого, оперативного управління діями військ, необхідне застосування новітніх інформаційних технологій в інформаційно-аналітичному забезпеченні зазначених дій. На сьогоднішній день впровадження інформаційних технологій несе несистематизований характер, що призвело до неспроможності реалізації більшості інформаційно-аналітичних систем, а ті що реалізовані не в повному обсязі використовують свої можливості. Одним з шляхів вирішення проблеми є побудова єдиного ядра інформаційної інфраструктури для Міністерства оборони України та Збройних сил України.

Розглянуто результати аналізу структури, функцій та завдань органів управління інформаційно-психологічної боротьби в Збройних силах провідних країн світу: США, Великобританії, ФРН, Польщі, Румунії, Російської Федерації та Китаю. На даний час існують дві основні моделі апарату інформаційно-психологічної боротьби - західна і східна. Організаційно-штатна структура підрозділів психологічних операцій західної моделі заснована на концепції модульної структури та залежить від особливостей бойової обстановки і поставлених командуванням завдань. Східна модель характеризується тим, що підрозділ інформаційно-психологічної боротьби, в основному, є штатним і практично незмінним спеціальним апаратом штабів або політичних органів всіх ступенів.

На основі концептуального підходу до комплексної оцінки стану інформаційної безпеки визначено узагальнені критерії і показники рівня інформаційної безпеки.

На основі аналізу поняття загрози інформаційній безпеці встановлено, що головними цілями діяльності із забезпечення інформаційної безпеки є попередження, уникнення та ліквідація загроз об'єктам інформаційної безпеки та мінімізація можливого збитку, завданого внаслідок реалізації даних загроз. Розроблено отологічну схему забезпечення інформаційної безпеки. Виділено основні складові загрози інформаційній безпеці.

Розглянуто сучасні методи атак на електронні ресурси органів військового управління. Проаналізовано методи атак, на основі аналізу виявлено основні найбільш поширені методи та такі, що можна передбачити під час розробки архітектури електронного ресурсу.

Розглянуто комплексний механізм безпекового супроводу реалізації національних інтересів (НІ) та його понятійний апарат. Запропоновано процедуру прийняття управлінських рішень щодо захисту національних інтересів України, яка передбачає одночасно з обгрунтуванням кожного НІ розробку стратегії (генерального плану) його реалізації та просування, яка повинна пройти комплексну незалежну експертизу. Сформовано вимоги до змісту стратегії, наведено узагальнену схему функціонування механізму безпекового супроводу реалізації національних інтересів, надано рекомендації щодо організації моніторингу загроз, їх оцінювання та реєстрації, організації протидії в системі забезпечення національної безпеки.